АЛЬТЕРНАТИВНІ РІШЕННЯ МІСТА

Новини Львівської області

ШЕВЧЕНКІВСЬКА АКАДЕМІЯ З НАГОДИ ВШАНУВАННЯ 202-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПОЕТА

Автор: Олег Пилипенко on . Posted in Область

11 березня 2016 р. в Українському вільному університеті в Мюнхені відбулася Шевченківська академія з нагоди вшанування 202-ї річниці від дня народження поета, у рамках якої відбулася доповідь Олени Федорук, відомого мистецтвознавця, арт-критика, поетеси та завідувачки відділу графіки Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові на тему «Художня творчість Тараса Шевченка».

 

Святкову академію відкрив маг. Андрій Довганюк, канцлер УВУ, який привітавши численних гостей вечора (Вадима Костюка, Генерального консула України в Мюнхені, українську громаду Мюнхена, студентів і професорів УВУ, представників українських і чужоземних установ) наголосив на тому, що Олена Федорук є одним із найбільш компетентних дослідників художньої творчості Тараса Шевченка в Україні.

Із роковинами Тараса Шевченка гостей вечора також привітав Вадим Костюк, Генеральний консул України в Мюнхені, який зауважив, що постать Тараса Шевченка як найбільшого національного поета є актуальною у будь-який час. Поет є уособленням духу народу, який гармонійно поєднуючись з душею та тілом творить сильну та незалежну націю, нарід. Він зокрема наголосив на тому, що т.зв. душею України є герої Небесної сотні, які мужньо боровшись за «Нову Україну» віддали своє життя на Майдані у 2013 році.

Головну доповідь вечора «Художня творчість Тараса Шевченка» виголосила Олена Федорук. У своєму виступі вона наголосила на тому, що рецепція творчости Тараса Шевченка з огляду часу щоразу відкривається новими гранями, зазнає нових, модерних трактувань, На її думку, матриця Шевченкового світогляду лежить не так у сфері історичної епохи, як у сфері національного духу. «Вихідець з нутра народної стихії піднявся до професійних вершин одразу у двох визначальних для будь-якої культури напрямках – образотворчому мистецтві і літературі». Олена Федорук підкреслила, що творчість Шевченка є виразно автобіографічна, розуміючи під поняттям «автобіографічність» не стільки безпосереднє віддзеркалення у творі власного життя, а більше вираження закодованого у підтекст «я», що його можна виявити, досліджуючи прихований психологічний зміст. Варто наголосити на тому, що у ХХІ ст. психологія творчості мистця стала обов’язковим інструментом для розуміння багатьох суспільно-культурних процесів. «Універсалізм і синтетичність світогляду Шевченка зумовлені інтеграцією елементів картин світу різних субкультур тодішнього імперії і є одним із проявів національного характеру». Відтак Олена Федорук, зауваживши, що в короткій доповіді неможливо охопити всю систему різноманітних концептів творчості Шевченка, зупинилася лише на основних. Тарас Шевченко – бутівник-револіціонер, авангардист свого часу як і у образотворчому мистецтві так і у літературі, який відійшовши від «закостенілого академізму» до мистецького реалізму, на думку історика мистецтва початку ХХ ст. М. Голубця: «першим завдав смертельний удар малярському академізмові… один з перших в Європі повернув малярство на нові шляхи…» З огляду часу Шевченко сприймався як зачинатель певного кола нових «т.зв. низьких» тем: це сюжети з національної історії, побутові сцени з сільського життя, що відображають народні звичаї чи традиції, поетичне зображення природи. Фактично ізольований, особливо на засланні, від європейських мистецьких центрів, він провадив ту саму лінію в жанрових композиціях, що відтворювала поезію буденності та концепцію пленеру, як це робили митці в Барбізоні, він руйнував жанрові межі, врешті, його пластичні пейзажі (гіпотипозиси) дуже близькі до французького, бельгійського, німецького мистецтва тієї пори. Оригінальним є те, що у Шевченка мистецькі теми підтримувалися поетичними і навпаки, при тому основною була його громадянська позиція, виявлена в ідеї національного відродження, акцентована в «Живописній Україні», фольклорних записах, акварелях і рисунках 1845-1847 рр., серії «Блудний син», вони стали вибуховим матеріалом у реакційній імперській атмосфері і врешті спричинилися до багатолітнього заслання з забороною писати і малювати. Формально вважалося, що Шевченко засуджений за політичну діяльність у Кирило-мефодіївському братстві та крамольні вірші, але, зрозуміло, що Двір, зацікавлений у талановитих мистцях, у своїй забороні малювати чітко дав зрозуміти, що Шевченко-художник ідеологічно конфронтує з владою. Стає зрозумілим, що саме національна самоіндитифікація це вже пряма загроза імперській системі.

Доповідачка зауважила, що образотворчу і поетичну творчість Шевченка доцільно розглядати через концептуалізм як знакову систему і метод. Глибокий символізм є однією з головних характерних рис творчості Шевченка. Наприклад, зображення міфологізованого у народній творчості козака Мамая та парадоксальне співставлення непорочності і покритки у постаті Катерини. Олена Федорук наголосила на тому, що за життя Шевченко зазнав найвищого поціновування саме як офортист. Його вдостоїли звання академіка за успіхи у гравіюванні, а сучасники називали його руським Рембрандтом, який був геніальним трансформатором і винахідником у мистецтві гравюри. Вплив Рембранта особливо відчутний у Шевченка в жанрі автопортрету, який обидва художники наповнили глибоким психологізмом. Отож, вихованцеві імператорської Академії мистецтв, академіку гравюри вдалося не тільки здобути визнання найбільш знаменитих сучасників, але й подолати класицистичні канони, заглибитись у світ суспільних, національних реалій. Своєю творчою працею він вказав нові шляхи розвитку українського образотворчого мистецтва.

Мистецьке обрамлення вечора здійснила Ганна Макогон, магістрантка УВУ у виконанні якої прозвучали пісні на слова Тараса Шевченка: «Зоре моя вечірняя» та «Вітре буйний».

Шевченківська академія в Українському вільному університеті відбулася за сприянням Фундації УВУ в Нью-Йорку, Генерального консульства України в Мюнхені та Союзу українських студентів у Німеччині.

взято з сайту Ukrainische Freie Universität

DSC1067

DSC8.jpg

DSC1103

DSC1138

 

Авторські права 2017 © АЛЬТЕРНАТИВНІ РІШЕННЯ МІСТА. Усі права захищені.
За повного чи часткового використання текстів та зображень чи за будь-якого іншого поширення інформації «АРМу» гіперпосилання на сайт «АЛЬТЕРНАТИВНІ РІШЕННЯ МІСТА» – arm.lviv.ua – є обов'язковим.